Політики, чиновники, бізнесмени, педагоги, IT-спеціалісти. Хто вони: сучасні гравці свошу? Серія бліц-інтерв’ю із активними учасниками баталій на корті буде поступово відкривати його залаштунки і знайомити з людьми, що звикли думати і жити сучасно. Сьогодні у нас – Олександр Пінчук, адвокат, керуючий партнер Правової групи «Домініон». Як грається у сквош людині, що вже 10 років керує юридичною компанією?
Олександре, чому юрист, адвокат обирає сквош? З чого почалося захоплення таким, поки що незвичним для більшості українців, видом спорту?
Юристи у більшості своїй – категорія людей допитливих. А я не виняток. 4 роки тому сквош для мене був справжньою екзотикою, і був відомий мені хіба що із фільмів. Коли ж дізнався про можливість пограти в Києві – відразу вирішив спробувати. З того часу граю регулярно, мінімум двічі на тиждень. Сквош як досить нетривіальний вид спорту, захоплює своєю динамікою та інтенсивністю. Крім того, сквош – це знайомство і спілкування з новими людьми, а саме такі «обставини» дають можливість іти в ногу з часом людині, яка позиціонує себе сучасною.
Що для Вас як ділової людини, любительський сквош?
Сквош, у першу чергу – це здоровий спосіб життя. І зараз мова йде не лише про безпосередні фізичні навантаження на тренуванні. Щодня більшість людей настільки заклопотані робочими та побутовими справами, що не перестають про них думати навіть і по завершенню робочого дня. Такий відпочинок не є ефективним. Сквош-матчі дають змогу зняти психологічне навантаження, адже на корті мозок автоматично «переключається» на ігровий процес.
Які перспективи сучасного свошу в Україні?
На це питання відповіддю є те, з якою швидкістю щотижня зростає кількість тих, хто знайомиться і починає захоплюватись таким видом спорту, як сквош. Причому, це все відбувається без будь-якої допомоги з боку держави, і тримається виключно на ентузіазмі любителів та небайдужих. З’являються спонсори, створюються нові сквош-проекти, проводяться різноманітні турніри. Тут важливо наголосити, що Федерація сквошу України докладає титанічних зусиль, роблячи усе, щоб успішно розвивати й популяризувати сквош серед молоді. І цей процес не зупинити, якщо ж, звісно, держава не буде ставити палки в колеса.
Олександре, Ви, будучи і спортсменом, і діловою людиною, можете провести паралелі між спортом та бізнесом?
Перше, що спадає на думку – азарт. Це той стан, що притаманний і спорту, і бізнесу. Подібно тому, як у бізнесі треба довго й наполегливо працювати, щоб досягти успіху, так само і в спортивному полі не варто розраховувати на перемогу, якщо тренуєшся «впівсили». Цікаво, що у любительському сквоші для перемоги фізичний стан не завжди є вирішальним. Ключовим моментом, скоріше, стає аналіз гри суперника, його манери у поєднанні із технічними навичками. Це мені особисто дуже імпонує, бо нагадує ефект «змагальності» у судових процесах.
Оскільки ми торкнулись теми схожості спорту та бізнесу, назвіть ті ділові принципи, що дозволяють Вашій компанії «залишатись на плаву» в такі, досить, буремні часи?
Які б не були економічно й політично складні часи, завжди є те, що дозволить за будь-яких умов успішно працювати і займати свою чітку нішу на ринку – це можливість сприймати свою роботу, як спосіб життя. Оце й увесь секрет. Кризові часи дозволяють нам «викристалізовувати» свої послуги, зробити акцент на спеціалізації. Не потрібно бути універсальним, якщо хочеш бути дійсно кращим. Ми завжди намагаємось робити трохи більше для своїх клієнтів, ніж вони очікують. А такий підхід буде цінним завжди.
Олександре, розкрийте своє бачення: як знаходити золоту середину часу для успішної роботи і якісного відпочинку?
Думаю, якщо людина займається улюбленою справою, то часу для відпочинку їй потрібно значно менше. Потрібно лише періодично відновлювати сили, у чому мені найбільше допомагає сквош і подорожі. Іноді ці хоббі збігаються, коли ми з друзями підтримуємо нашу збірну України зі сквошу на міжнародних турнірах. А взагалі, для того, щоб раціонально розподіляти час, треба правильно розставити пріоритети. Тоді його не вистачатиме лише на несуттєве. Тут усе просто.
Оставить комментарий